Сторінки

Броварськи дюни’16

Минулого року їхав на рігіде і залишилось почуття що щось недороблене, або щось зроблене, але не так… (на четвертому колі я просто ненавидів усі кочки, а їх там…). Так от. Дуже хотілося проїхати  теж, тікі нормально якось. Цього року хоча б вилка є, та розуміння що треба трохи мєньш атмосфер накачувати у колеса… Тож Їдемо. Ще в цьому року в мене є велика перевага  - підтримка у обличчі Яночці)). Приїхали нібито і заздалегідь але повний переглядовий круг не встигли проїхати (знали б що старт затримають – встигли б), але подивилися першу частину, я так розумію зовсім нову (здається у минулому році тут були прямі просіки),  два нових несподіваних дропа. Другий – с дуже повільним об'їздом – отже треба стрибати, та два шматочка справжніх дюн – піщаної дороги вздовж шосе. Яна як справжня королева ПуЩі на дюнах від'їжджає уперед. Ага треба їхати ліворуч по травці, як вона.
Повертаємось на галявину. Чекаю на старт. Добре, є час щоб усвідомити цю мить)) Незвичний старт зі зворотним відліком. Ну нехай. 3 – 2 – 1  -  СТАРТ. Нешвидко від’їжджаєм. Вилітаємо на широку дорогу. Ось де видовище  - табун летить по пилу глибиною  у 3 см – пилюка – стовбуром!! Десь тут має бути поворот!