Круті Букі: Відрядження у середньовіччя

Емоції під час поїздки до Кам'янця- Подільського.:

Ух ти!

Та не може бути!
та не, таке тікі у сказках буває.

ЕЕЕ

Полєгче

ВАУ!

Блін! Ну капець.

Буває ж таке що у відрядження тебе відправляють у Кам'янець-Подільський! Ото пощастило))

День 1

Їдем раненько з Києва. На дорогу цілий день, так що можно особливо не поспішати.

Якось швиденько доїхали до столиці перероблених маршруток - міста-легенди Бердичева. Виявляється, що Бердичів ще і столиця Ордену Босих кармелітів в Україні що існує у Бердичивському санктуарії, в якому був Іоан Павло- ІІ.

Цікаво, що Римскі Папи тікі три раза були в Україні. Перші два рази - близько 100 р.н.е. і 655 р.н.е. Оба рази Папи померли.

Несподянка таке зустріти в провінції

Наступна зупинка - м. Хмільник

Найцікавіша споруда Хмільника - Палац графа Ксідо. Ми зупинились у підніжжя холма, на якому стоїть ця споруда. Підняли́сь догори і зупинились біля справжньої середньовікової споруди.

Але з іншого боку - звичайний панський маєток.

Ось таке. Як пише Вікіпедія,- "який був кінцевий задум господаря - невідомо"

А це башта, що лишилась від стародавньої фортеці, що тут була. В неї - історичний музей.

Сторічні обої

Наступна несподянка - местечко Меджібіж та його замок.

Їдем далі.

Увечері, після роботи встигли побачити одно з 7 чудес України - Хотинський замок. Ось тут я справді не вірів своїм очам, що таке справді існує в Україні.

Саму середньовічну цитадель невидно згори. І коли ти наближаєшся до неї просто захоплює подих.

Замкова брама.

Дуже мальовниче місце вкруг замку. Тут знімали "Трех мушкетерів" та "Тараса Бульбу"

Музей в замку вже зачинявся, до того ж це був робочий день тож людей майже не було.

Скільки народу пройшло цими сходинками?

Отут знімали стрибок Д'Артаняна

Вхід у подземелья.

Баліста

Катапульта

Коли нікого нема у ти сам у дворі сього замку складно висловити свої почуття. Дуже дивна енергетика в сьому місці. Щось, що ти давно знав, чи відчував рветься наружу. Щось, що ти не можешь зрозуміти, але дуже знайоме, ніби ти тут вже був колись...

Тиша та покой.

Розумієш, що кожен камінець у цієї стіни має свою історію.

Які події тут відбулись за 900 років?

На зворотньому шляха До Кам'яниця у когось в огородах знайшли залишки ще одного замку - Жванецького

Річка Збруч

День 2

Ранок у Кам'янці. Вел в руці та на ранкову прогулянку. Страва проклала мені шлях до долу річки Смотрич по таких сходинках, що страшно було і пішки йти))

Цікава брама.

Бруківка.

Звичайні двори, де живуть звичайні люди.

І ось він - красень Замок.

Центр старого міста. Ранковий і безлюдяний.

Кушнірська (Королівська) Башта та Вітряна брама

Якщо пройти через цю браму виходиш на крутий схил з якого можно зїхати і тебе знов зустрінуть звичайні сучасні домівкі.

Ось так живуть люди.

Ось що вони бачать зі свого города.

Цікаве символічне зображення Кам'янця.

Наступний ранок - нові відкриття. Їдеш собі по звичайній вулиці з приватними будинками і тут бах - середньовічча.

Руська брама міських укріплень Кам'янця

Трохи дал

и від міста здається що ти опинився у справжніх горах.

Взагалі тут рай для МТБ - каміння, бруківка, грунт, злий асфальт - знайдеться все крім хорошого асфальту))

Надзвичайний каньон річки Смотрич біля сучасного мосту.

День 3

Нецікавий "советский" міський парк.

І знов несподянка! прям з міського парку є сходинки у спражнісеньку ущілину де є скелелазні тропи і водоспад!

І подвісний міст, по якому дуже незвично ходити, бо він живе своїм життям (і таких багато у місті)

Новопланівський міст

А се якийсь шлюз на річкці Смотрич

Миловнічі сходинки

Провулки старого міста

Провулки нового міста...

День 4

Вихідні, тож треба кудись їхати

Вирішив поїхати у бік Кудрінецького завку. Ото він прямо на схилі над селом.

Знов Збруч і фортеця

Сільський супермаркет та його відвідувачи

Стежка до замку йде краєм кар'єру. Стежка вузька і з обох боків має обрив.

Дуже круто саме те, що саме замок на такий кручі, і до нього ще треба достатися.

Ось і залишки замку. Але руїни не такі цікаві. Цікаве само місце.

Кудрінці та цементний завод.

Цікаве, але треба їхати далі. Навкруг - дуже цікава місцевість. Багато спусків - підйомів, багато різних доріг - бруківка, грунт, трохи асфальту. Як здається після Києва - дууууже довги спуски та підйоми.

Багато кам'яних шляхів

Біля села Солбітка-Рихтівська мав зустріти млин 1836 року, але зустрів тікі оце:

Десь біля села Нагоряни. Початок найдовшого за день підйому

Пійду через місточок...

Cе вже майже "вдома" гора Татарвиця навпроти Кам'янецького замку

Пам’ятник «Семи культурам» або «Стіл Згоди» встановлений в 2001 році.
Пам'ятник являє собою бетонне кругле жорно з металевою трубою в центрі у вигляді корони. Жорно символізує місто, а труба – фортецю. Навколо розкладені вапнякові брили. Їх сім, вони символізують народи, що творили Кам'янець: українці, росіяни, поляки, вірмени, литовці, турки і євреї. Осторонь лежить восьмий камінь, який говорить про те, що в майбутньому на розвиток міста може вплинути будь-яка інша нація чи народність.

Трек з Страви

День 5

На наступні вихідні поїхав у зворотньому напрямку - в бік Бакоти. Пагода була похмура, накрапував дощик - тож я мав декілька маршрутів та зрізок. Спочатку усе було досить звичайно - звичайна асфальтова дорога, звичайний рельєф. Але потім... Не можна казати що я того не очікував, дивлячись карту але таки я був ошарашен

На жаль спуск був такий стрімкий що майже нічого не побачив. Я спускався до каньйону річки Тернава.

Китайгородськи відсолонення. До них я ще повернусь.

Складно уявити, але ти виїзджаешь з каньйону і нібито спадають чари і знов починаються звичайні села...

Ще особливість тих місць - це отаки підйоми в полі, коли ти їдеш і їдеш і здається це поле ніколи не скінчитися. Бо ти сього не помічаєш, але градієнт є і він серйозний.

"Трохи" полем та спуск до Студеницької затоки.

Навідь на мапі тут є брід. Та ну й то що!,- подумав я. Напевно там є якийсь місточок.

І ось на йду по коліно у крижаної воді з велосипедом на руках...

Дощ стає ряснішим.

Я таки доїхав до Бакоти! Ось Вона ховається за дощем. Це КРУТО!!!

Але дощ йде, а до дому майже 40 км. Тож решив не їхати униз, а по одної зі зрізок по асфальту тулити додому. Дощ такий що капець! На серпантинному(!) спуску у Совий яр в мене потух Гармін (залило водою). Дали - навмання. Скільки до дому, яка швидкість - нічого не знаю. Приїхав додому у дощ закінчився...
Трек с Гарміна
Трек з телефону коли Гармін помер

День 6

Поранок у Кам'янці

День 7

Не міг не повернутися до Китайгородського відслонення
Китайгородське відслонення - всесвітньо відомий геологічний розріз, один з найповніших у світі розрізів відкладень силуру і девону, міжнародний геологічний еталон відслонення третього і четвертого періодів палеозойської ери. Розташований на південно-західній околиці села Китайгород Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Починається відслонення на лівому березі річки Тернава і охоплює весь схил пагорба на околиці села Китайгород.

І просто цікаве і гарне місце

І ще класна гора для тренувань.

Як у казці.

Знов казка..

Вельчик у казці)))

Ще там класний серпантин зі сторони Кам'янця - з камінням, вузький та складний(хоч і йде дачним селіщем)
Трек

День 8. Прощання з Поділлям

Вже на машині потрафив до Бакоти при добрій погоді.
Бакота у перекладі з давньоруської мови означає бажане, прекрасне місце. Знаходиться воно на березі Дністра — на території Національного природного парку «Подільські Товтри». Бакота — стародавня столиця «Русі Дольної» — так називали у XIII–XIV ст. територію між Дністром і Південним Бугом, яка у XIII ст. входила до складу Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис відзначає, що в епоху Київської Русі Бакота була важливим торговим портом на Дністрі.

Неподалік Бакоти над Дністром височить Біла гора, де ще у XII–XIII ст. на місці язичницького капища виник найдавніший печерний монастир Подільської землі — це і є Бакітський скельний монастир. Узвишшя «Біла гора» утворене твердими силурійськими вапняками, в яких Дністер прорізав каньйон глибиною до 120 м.