KRUTI BUKI на ONICO Gdynia Półmaraton

ЯНА

Спортивна подія Гдинський напівмарафон є одним з основних кандидатів на проведення Чемпіонату світу з напівмарафону в 2020 році.
Офіційний сайт події ⇒ www.gdyniapolmaraton.pl

Ще не вщухли емоції учасників від бігової події, що недавно відбулася, а вже оголосили наступну офіційну дату наступного ONICO Gdynia Half Marathon!
Він відбудеться 18 березня 2018року.

Про цогорічне бігове міроприємство почну розповідати із цифр, із статистики. Взагалі не люблю "сухі" показники але ці було цікаво аналізувати. Всього в 2017 році на дистанції 21,1 км. міжнародного напівмарафону в Гдині вийшло 6000 бігунів з 21 країни. Не злякались балтійського вітру і температури повітря +3°C. Перемогу в ONICO Gdynia Half Marathon 2017 року з результатом 1:02:55 здобув кенієць Майо Кімайо Хілларі Кіптум, повторивши свій же минулорічний успіх. Серед дівчат найсильнішою була представниця Марокко - Fatiha Benchatki, яка встановила жіночий рекорд траси Гдинського напівмарафону (1:12:23).
Щодо мене )))
- мій час 1:31:34, покращила останній результат на три хвилини,
- серед усіх фінішуючих, а їх було 5896 , я була 464тою,
- серед усіх фінішуючих жінок, а їх було 1645, я прибігла 24тою,
- серед фінішуючих жінок моєї категоріі Ж30, а їх було 733, я прибігла 12тою,
- серед учасників з України які фінішували, а їх було 22 учасника, я прибігла 5тою.

Аналізуючи статистику напівмарафону, мене приємно здивувала і вразила вікова категорія найстарших. Серед жінок найстаршою була полька Барбара 1950 р.н. (63роки), яка пробігла 21 кілометр за 01:51:44, а з чоловіків - поляк Генрік 1938 р.н. (79років) його фінішний час 01:46:01. Зауважу, що свій перший напівмарафон я пробігла в свої тридцять за 1:40:12 ))) Такі люди на фініші - це Приємно, Поважно, Мотивуюче!!!

Лірична частина.
Як і повинно бути за день до змагання ми відвідали ЕКСПО. Надивились і зробили закупи всякої спортивної всячіни - ПРИЄМНІСТЬ. Легко і швидко отримали номерки, а в подарунок кожному учаснику ще й по рюкзачку - ПРИЄМНІСТЬ! Познайомились з Елітою, Лідерами, яких було представлено на презентації, серед них були і українці - ПРИЄМНІСТЬ))) Потім паста паті, доречі, паста була дуже смачна, а ПРИЄМНІСТЬ в тому, що для нас "нем'ясних" була і вегінська. Відпочинок для себе ми цілеспрямовано обрали в затишному хостелі Троймяста Гданська, це приблизно 30 хвилин від Гдині. Ввечері прогулянка старим містом Гданськ - ПРИЄМНІСТЬ. В день змагань перед стартом ритуал черги в туалет))) - ПРИЄМНІСТЬ, що швидко))) Легкий мандраж від холодної погоди і від хвилювання. Після стартового пострілу виявила, що немає пульсу, пульсометр відмовився від співпраці - ПРИЄМНІСТЬ, біг по відчуттю))) А ще протягом перших 5 кілометрів у мене було відчуття ніби стою на місці, через безперервний потік бігунів які мене, як річка камінь обтікали. В такому потоці важкувато стримувати свій темп, так і хочеться прискоритися і добрати хоча б деяких. Розігрівшись, вирівнявши темп і дихання, вдало подолала підйоми, часом при сильному вітрі ховалась за спини бігунів. На пунктах харчування нічого не брала, окрім однієї бутилки води. ПРИЄМНІСТЬ - було дуже зручно приймати невеличку бутилочку з рук волонтерів, зручно пити на ходу, нерозливаючи на себе і деякий час можна було пробігти з водою не розхлюпавши, так зі стаканчиком не вийде. Допомагала на дистанції підтримка вболівальників. А тут вони вміють підбадьорити. Багато веселих плакатів, люди в прикольних костюмах, з музичними інструментами, організовані міні вистави, діти протягували ручки дати "п'ять". Голосно, весело, вражаюче. Та більш за все мене вразили йоги, які розсівшись групою, медитували на підтримку спортсменів))) не знаю як це нам допомогло але було ПРИЄМНО))) Ближче до фінішу почала наздоганяти тих, хто обігнав мене на початку - ПРИЄМНІСТЬ))) Розклалась по маршруту вдало, 20 кілометрів пробігла як і планувала, а ось на останньому 21му по береговій лінії не передбачила погодні умови. Сильний вітер з моря з'їв мою швидкість, темп з 4х впав до 6ти - несподівана боротьба. Втратила одну хвилину! Тепер треба оптимістично добирати її на наступному змаганні))) Фініш. Медаль. Частування від оргів - горячий супчик . Море. Прогулянка набережною. Відвідування музеїв. Розгладання кораблів. Смакування "горонцої чоколяди" в затишній шоколадниці... Сашко, ти "КРУТИЙ БУК", вітаю тебе з твоїм гарним результатом і дякую, що як завжди був поряд)))
Ех - ПРИЄМНІСТЬ!!! Отримали задоволення від свята і ВАМ того бажаєм!

САША

Трохи від сeбе про "Onico gdynia półmaraton"
Для мене це перше змагання закордоном і другий напівмарафон. На цей раз не було сумнівів про те що зможу здолати цю дистанцию. Питання було тікі з яким часом. Минулого разу було дві години. 
Отже приїхали за день до імпрези. Без перешкод і всіляких довідок отримали стартові номери. Цікаво що паста-паті була ДО імпрези))
Зранку приїхали хвилин за 40 до старту. Трохи нервували бо треба було ще розібратись де шо) Увесь народ з "електрону" річкою тягнувся до місця старту. Без зайвих клопотів знайшли усе що потрібно, але була ділема: роздягатись чи ні, бо зимно і замерзати перед стартом- то зайве. Народ вдягал сміттєві пакети як пончо чи накидки з попередніх стартів. Треба взяти у нотатки.
Стартовий коридор був з шости сігментів. Яночка мала стартувати з лідерами а я десь у середині. Тож побажали друг другу вдачі та пішли кожен у свій корідор. Я ще побігав там у своїй загородці покругу щоб зігрітись.
Отже СТАРТ!!! Але ні то для першої групи. А в нас гандікап 3 хвилини. Якісь вони дуже довгі. Подумками я вже бігу)). І старт. Перший кілометр - трафік. Біжишь зі швидкістю толпи. От і добре. Вибігли на центральну вулицю. Я тут почалось! Кричалки, дуделки, барабани, діти, оплески, флаги, іспанці, американці.... Емоціі аж через край! Аж сльози на очах. Фух.
Вибігли на шосе. Дорога вгору. Постійно стримую себе бо бігти легко але пульс зависокий. Щоб вистачило на всю дистанцію. Потім на розвороту став виглядати Яночку. Забув і про пульс і про темп. А ось в вона! Її легко впізнати у новеньких небеських рукавах)) Хай Файв! І знов зосередження на відчуттях, пульсу і рітму. Сиджу у мішку за якимось здоровезним дядком бо вітер.
Спуск та рівнина. Стає трохи важче. Відпускаю тих з ким біжав. Здається що позаду вже нікого нема. Але після розвороту вже п'ять кілометрів у люди все не кінчаються))
Повертаєм на другу петлю. Знов бачу Яночку але далеко. Кричу шоб трималась. На 11 кілометрах зїдаю гель хапаю воду, намагаюсь схопити ще шматочок банана, але зацепів всю тацю і усі банани летять під ноги. Я не хтів... Сподіваюсь ніхто не послизнувся... Знов розвертаємось і біжим вгорку. Обженяє пацик с тризубом на спині. Доженяю його. Каже що він теж с Київа. Ще пару фраз та він убігає уперед. Я дивлюся на пульс у там Мама! Вже червона зона. Ото потриндел)) Тут ще підступний міст що його нема в роутбуке але він крутий і добряче дає по ногах.
Непомітив коли почали боліти м'язи. Але бігти стало важко. Знов центральну вулиця знов шалена підтримка але вже не так радує бо тут ще і підйом... Ледь дочекався коли він скінчиться. На початку спуска я навідь щось там радісне кричав)) Ще трошки. Набережна дається зовсім важко. Рахую метри до фінішу. Знов декілька арок . Та де вже цей фініш. А! ОСЬ! ФІНІШ! Є рекорд!
Перевдяглись. Поїли зупи (доречі мені не сподобалась) попили хербати. Трохи зігрились.
Таки це була МЕГА подія. Дякую Яночці за це. Бо без неї я б там не був і не відчув би це все)))
Я 2607 з 6227 час 01:49:36