Буцький каньйон. смт.Буки Черкаської області.

Часто у нас виникає питання, а  куди ж поїхати на вихідні в Україні! Насправді в нашій країні дуже багато унікальних місць. Буцький каньйон одне з них. У народі Буцький каньйон називають "маленькою Швейцарією". Це одне з найпрекрасніших місць і якщо ви там ще не бували, то зараз саме час познайомитися з  нашої розповіді про це дивовижне місце на території Центральної України.



Ми тримаємо свій шлях з Києва по Одеській трасі-Е95 в напрямку Жашкова, а звідти - до села Буки, від якого, власне, цей чудовий каньйон і взяв свою знамениту назву.
Довжина його становить близько п'яти кілометрів, а глибина в деяких місцях може досягати 20-ти метрів. Місце унікальне тим, що граніти каньйону - протерозойського ери, їм близько двох мільярдів років. Каньйон глибокий, звивистий і місцями вузький, всі скелі навколо фігурно порізані: якщо придивитися, можна побачити людські профілі. Незграбні скелі навіть нагадують якісь фігури: хтось бачить в них ніс корабля, хтось - рибу-меч.



А одне з місць каньйону нагадує знаменитий Стоунхендж - скелі утворюють кам'яні ворота, а один з величезних каменів лежить зверху нерівно, як ніби його туди поклали спеціально. А є ділянка, де скелі нависають над водою, створюючи нетиповий для України краєвид, схожий на фіорд.



 

Любителі активного відпочинку дуже люблять цю місцевість саме за свою скелястість, адже для багатьох альпіністів - це ідеальна територія для скелелазіння!




                                                            



Може скластися враження, що вся місцевість складається тільки зі скель, і ніде навіть відпочити або приємно провести час в компанії, а потрібно тільки лазити по скелях. Ні, Буцький каньйон тим і привабливий, що там є стільки гарних місць, де можна просто посидіти, перекусити, подихати повітрям і просто насолоджуватися тим, що є навколо. Безліч туристів постійно саме так і роблять, вважаючи це місце - одним з найбільш гідних в Україні. 
Для любителів відпочинку дикуном з наметами є дуже непогані місця, де можна зупинитися, єдине що - дровами потрібно запасатися заздалегідь. Зупинитися з наметом краще на лівому березі, вже в кінці каньйону, як зробили ми. 








Кожен зможе знайти в Буцькому каньйоні щось привабливе для себе - хтось побачить всю красу в скелелазінні, а хтось буде задоволений рафтингом по р. Тікач, комусь до вподоби порибалити, а комусь отримати незабутні враження від велопрогулянки по цих красивих місцях, вдихаючи свіже повітря простору.
Нам вдалося натягнути в тих місцях слек і навідь помалювати на пленері! А що придумаєте ви, то це вже залежить від вас)


 

                                                                                                                                                                                                                                                                




                                                                









     
Перед входом в Буцький каньйон вода Гірського Тікича стрімко скочується з брили граніту, тим самим створюючи гучний водоспад Вир. 
Взагалі дивно! Навколо суцільна рівнина і тут бац - водоспад, величезні валуни, скелі. Висота брил - від 10 до 30 метрів.
На каменях треба бути обережним, щоб не поранитися. Потік води там дуже інтенсивний, але це не привід відмовитися від природного душа Шарко)


















  

На одній зі скель височіють руїни старого  водяного млина XIX століття. Своїм давнім видом вона колоритно вписується в неймовірний пейзаж
Старий млин - це улюблене місце туристів, де їм дуже подобається фотографуватися біля стародавнього артефакту.







Поруч з каньйоном знаходяться руїни першої в Україні гідроелектростанції. Сама будівля нічим не примітна - покинута бетонна коробка. А ось що збереглася гребля дуже фотогенічна і прекрасно вписується в пейзаж.








                                                                                                                                    
                                                        

Проходячи далі, потоки води стають спокійніше і переходять в ледве рухливе русло.
Вкотре переконуюся, що живу в такій мальовничій країні. Від нас вимагається лише берегти, те, що у нас є! Побувавши хоч раз в маленькому непримітному, на перший погляд селі Буки і побачивши чудо природи, яке дійшло до нас з давніх років, захочеться приїхати сюди ще не раз.
























































 Ми повернемось знову в місця де народились "КРУТІ БУКИ"














Немає коментарів:

Дописати коментар