Донецька осінь. Частина 2

 
Продовжуємо нашу подорож Донбасом.

         Знов вихідний і знов подорож! strava Зі старту не зміг отримати КОМ на асфальтовому підйому повз старого склозавода (4 категорія, 2,9 км довжина 124м набору, 4 % ). Але програв шосейнику так що нехай. Потрапив на закинуту залізничну станцію.





            Піднявся на черговий пагорб над Донцом, а там якись хутор - привід. Не дивно, бо туди веде грунтова дорога. Двори, що заросли, огорожі, що нахилились... і кілька жилих подвір'їв. Але ж підйом класний, є крутячки, та робочи відрізки. Теж 4 категорія и 100 набору.  Спуск нажаль асфальтом, але дуже раздолбаним.
            Файною стежкою вздовж Донця приїхав до пляжу біля міста Привілля. Ну, це типовий пляж на Донці.



          І знов підйом 4 категорії. Це взагалі якась Мекка підйомів))
          Спустився до Березовського крейдяного кар'єру, що працює. Проїхав вздовж мелового терікона
Ну, це тікі промоїна у ньому.

       Підйом від цього кар'єру з плит та дуже довгий - 4,5 км і 111 м підйому, тож середній градієнт тільки  2% та і не заслужив він категорію.

       Іншого разу зацікавився темою DH. Бо наскільки я пам'ятаю у Лисичанську ця тема досить розвинута була. Пошукав у інтернеті і поїхав шукати на натурі.  strava    Перша траса починається на териконі. Тож довелося дряпатися пішки. Проте звідки неперевершений  від не місто.


 


Але крім спуску з терикону траси нема. Трампліни що заросли і  обсипалися... нема траси. Повільно і  сумно спускаюсь, та їду уверх повз очисні споруди. Приємного малувато. Дивно, але у тридцати метрах від споруд є жилі дома. Як вони там? Принюхались?
       Відшукав і живу DH трасу. З ритм-секціями и навіть кам'яним садом. Але знов Київ попереду бо ані волрайдів ані вертольотів, навіть трамплина з якого б не ссикотно було б стрибати нема))). і ще дуже странно що трасса бере початок від кладовища. І вертольотного майданчика у підніжжя кладовища. Нащо біля кладовища вертольотний майданчик??!! Нащо трасса біля кладовища??!! Більше туди не їздив.
       Поїхав дали обстежувати круті схили Донця. На жаль поширена практика у Лисичанську це викидати сміття просто у балки. Тож місцями їздити доволі неприємно((. Добре що холодно і все це не смердить. 
      
      Ще проїжджав повз колишній басейн содового заводу. Там ще трохи залишилось води.


           У Сєверодонецьку проводять конкурс "Кращий двір міста" Я був у дворі-переможці. Нажаль не обійшлось без  хрестів-куполів і радянського минулого, але це добре, що хтось щось робить. Наприклад двор де ми жили - це  величезний пустир, є тільки смитник.  І більше нічього. Прокидаєшся вранці, дивишся у вікно - а там смітник. У обід - смітник, увечері ну схема зрозуміла...















 Далі буде.

Частина 1

















Немає коментарів:

Дописати коментар