Малі Дніпровські Кручі Ґрунтами або Не треба їхати далеко щоб знайти пригоди.
Таки є щось у тому щоб не за ким не гнатися і не від кого не тікати. їдешь собі та насолоджуєшся їздою... Отже рушаю у дорогу Малимі Дніпровськими кручами грунтами.
VERUS AOK MARATON MTB SŁUBICE 2017.
"Кожне змагання - це тандемне змагання, це "ти і велосипед"
і не завжди все залежить тільки від твоїх фізичних можливостей".
08.04.2017. місто Слубіце мало спортивну подію. Напевно я ніколи не перестану дивуватися високому рівню підотовки до спортивних змагань у Польщі і кількості проведених змагань в один день. І так кожні вихідні. За підрахунками в цей день налічувалось більше 12 стартів на різний смак, розмір і вподобання. І як з цим вони тут живуть? )))
Харків та Куп'янськ
Харків
Одже друга столиця України, місто Харків. Прямі широкі проспекти з новим асфальтом, типові багатоповерхівкі, пішоходи, що бегут будь де через ті самі широки проспекти і водії, що завжди стартують з світлофорів ще на червоний.
WC#2
І отже гудок!! Грунт виривається з-під коліс наче вода у млині!! Три
десятка машин рвонуло уперед угору. Однак нумер 35 здається нікуди не поспішає
і відпускає своїх суперників уперед.
Інь і ян
Знов чарівне осіннє
велосипедне Китаїво. Два таких різних
дня. Та кожен добрий, але по-різному. Як чорне та біле. Це Kitaevo XC Race & Trail Run - дводенний старт!
Донецька осінь. Частина 3
Донецька осінь. Частина 1.
За велінням долі, а точніше за наказом керівництва пробув місяць на Донбасі. Що стосується роботи скажу тільки одне - не за яки тістечки не їдете працювати на НПЗ бо це підприємство - жах. А наша розповідь про сучасний Український Донбас очами велосипедиста.
Китаїво '16
Пісня равлика, що помирає.
Як ускладнити собі гінку? Треба запізнитись, треба мати якийсь технічні негаразди і треба не тренуватись. И не мати гелів для живлення, бо це занадто просто. Усе зроблено. Колодки на передніх гальмах стерті, ланцюг улітає у шпіци, усе чікі-пікі.
Броварськи дюни’16
Минулого року
їхав на рігіде і залишилось почуття що щось недороблене, або щось зроблене, але
не так… (на четвертому колі я просто ненавидів усі кочки, а їх там…). Так от.
Дуже хотілося проїхати теж, тікі
нормально якось. Цього року хоча б вилка є, та розуміння що треба трохи мєньш
атмосфер накачувати у колеса… Тож Їдемо. Ще в цьому року в мене є велика
перевага - підтримка у обличчі Яночці)).
Приїхали нібито і заздалегідь але повний переглядовий круг не встигли проїхати
(знали б що старт затримають – встигли б), але подивилися першу частину, я так
розумію зовсім нову (здається у минулому році тут були прямі просіки), два нових несподіваних дропа. Другий – с дуже
повільним об'їздом – отже треба стрибати, та два шматочка справжніх дюн – піщаної
дороги вздовж шосе. Яна як справжня королева ПуЩі на дюнах від'їжджає уперед.
Ага треба їхати ліворуч по травці, як вона.
Повертаємось на
галявину. Чекаю на старт. Добре, є час щоб усвідомити цю мить)) Незвичний старт
зі зворотним відліком. Ну нехай. 3 – 2 – 1 - СТАРТ.
Нешвидко від’їжджаєм. Вилітаємо на широку дорогу. Ось де видовище - табун летить по пилу глибиною у 3 см – пилюка – стовбуром!! Десь тут має бути
поворот!
Буцький каньйон. смт.Буки Черкаської області.
Часто у нас виникає питання, а куди ж поїхати на вихідні в Україні!
Насправді в нашій країні дуже багато унікальних місць. Буцький каньйон одне з них. У народі Буцький каньйон називають "маленькою
Швейцарією". Це одне з найпрекрасніших місць і якщо ви там ще не бували,
то зараз саме час познайомитися з нашої розповіді про це дивовижне місце
на території Центральної України.
ПУЩА, літо 2016 - вело змагання для всіх!
31.07.2016.
Змагання від Амерса та Малінки стали рідними, домашніми і пропускати їх не хотілось. На жаль і тренуватись в таку літню спеку також не хотілось. Відверто зізнаюсь, не тренувалась, піски не катала, трасу не прикатувала. Якби не Саша Лозенко, то і реєстрацію прогавила б. Потурбувався нагадати про ліміт учасників і за завчасне закриття реєстрації. Цього разу як ніколи, якийсь літній аншлаг на Пущу. Приємно здивувала і кількість дівчат. Минулого разу на змаганнях було двоє, а тут аж семеро. Не знаю що на це вплинуло може цікавість формату, а може безкоштовний старт для дівчат, та в будь якому випадку нас побільшало. Амерс каже, що дівчата на трасі це вже рідкість, їм за старти ще й доплачувати треба)
Скажу про себе, було не легко! У чоловіків була запекла боротьба, та і ми, дівчата не відпочивали. Чоловіки їхали три кола - 75 км, а дівчата два - 50 км.
Ночь в июле
Південна степ!
Приїхали у три години ночі. Чий-то
намет вже стояв під акаціями. Поставили свій намет та попадали спати. Ранок. Було цікаво що ж нас оточує, бо у темряві нічого не побачили
крім крутого спуску з гори. У
зв’язку з цим попри намагання організму лишитися у наметі вирішив вилізти та
перевірити обстановку. А там – степ.
Підписатися на:
Дописи (Atom)