Букринський 200км


Як можливо прозвітувати про політ що тривав сім годин? Коли найголовнішим  є напрямок та сила вітру, коли він м’яко б’є тебе з різних сторін, коли може майже зупинити тебе чи підхопити та понести. Коли спочатку опиняєшся у середні хмари і усе навкруги – вода. А потім становиться майже сухо і тікі колеса підіймають бризки води з асфальту і де ніде прорізають калюжі утворюючи  вкруг себе кільце води. Пролітають повз тебе  зелені та жовті лани, дерева та ліси. І ти немов розчиняєшся у сьому, ніби стаєш частиною сього мокрого повітря цих низьких хмар, цих бризк, що летять тебе в обличчя. І добре мати оголені ділянки тіла, що можуть безпосередньо відчути навколишнє і немов дають йому проникнути всередину  тебе, допомагаючи розчинитись у сьому. І навіть  мокрі ноги що змерзлі допомагають  у сьому. Дощовик тріпнеться на вітру як вітрило на човні і се доповнює відчуття вітру.  Інколи треба було терпіти, інколи майже розправлялися крила за спиною і ти стрілою мчав вперед.
А потім вітер майже вщух і майже вийшло сонечко. Десь ще був Дніпро з свинцевими хвилями і баржами. Дощовик можна  заховати у комірець і лишитися з вітром сам на сам. І мчати, мчати шляхом по якому давно мріяв проїхати на ровері. Круті спуски та повороти тікі посилюють відчуття що ти летиш. Повільно набираєш висоту і стрімко злітаєш униз!

Такі години що у них нема яскравих барв чи дивовижних видовищ але ці години залишаться у пам’яті та залишаться частиною тебе… 

Малі Дніпровські Кручі Ґрунтами або Не треба їхати далеко щоб знайти пригоди.


Таки є щось у тому щоб не за ким не гнатися і не від кого не тікати. їдешь собі та насолоджуєшся їздою... Отже рушаю у дорогу Малимі Дніпровськими кручами грунтами.
VERUS AOK MARATON MTB SŁUBICE 2017.

"Кожне змагання - це тандемне змагання, це "ти і велосипед" 
і не завжди все залежить тільки від твоїх фізичних можливостей".

08.04.2017. місто Слубіце мало спортивну подію. Напевно я ніколи не перестану дивуватися високому рівню підотовки до спортивних змагань у Польщі і кількості проведених змагань в один день. І так кожні вихідні. За підрахунками в цей день налічувалось більше 12 стартів на різний смак, розмір і вподобання. І як з цим вони тут живуть? )))





Харків та Куп'янськ

Харків

Одже друга столиця України,  місто Харків. Прямі широкі проспекти з новим асфальтом, типові багатоповерхівкі, пішоходи, що бегут будь де через ті самі широки  проспекти  і водії, що завжди стартують з світлофорів ще на червоний.

WC#2


Отже ми присутні другому етапі  WC - грандіозної події цієї  зими. Машини вже вишикувались на старт і чекають на зелене світло. Тепле повітря від розігрітих машин здіймається у повітря створюючи міражі над місцем старту. Натовпи уболівальників, фотографів та журналістів з нетерпінням чекають на старт. 
І отже гудок!! Грунт виривається з-під коліс наче вода у млині!! Три десятка машин рвонуло уперед угору. Однак нумер 35 здається нікуди не поспішає і відпускає своїх суперників уперед.

Інь і ян



Знов чарівне осіннє велосипедне Китаїво. Два таких  різних дня. Та кожен добрий, але по-різному. Як чорне та біле.  Це  Kitaevo XC Race & Trail Run - дводенний старт!  

Донецька осінь. Частина 3


          У Лисичанська, виявляється є богата історія! Виявляється, що Лисичанськ одне с найдавніших  міст Донбасу. Ще у XVII сторіччі у балці Лисичої було закладено рудник та засновано поселення.

Донецька осінь. Частина 1.


     За велінням  долі, а точніше за наказом керівництва пробув місяць на Донбасі. Що стосується роботи скажу тільки одне - не  за яки тістечки не їдете працювати на НПЗ бо це підприємство - жах. А наша розповідь про сучасний Український Донбас очами велосипедиста.

Китаїво '16


Пісня равлика, що помирає.

Нащо таки виклики наприкінці сезону? Проста технічно але дуже важка фізично траса?  Трасса що найменш підходить для мене. Из великим перепадом висот з пекельним градієнтом. Але їхати треба бо ЛКУ, бо Київ.
Як ускладнити собі гінку? Треба запізнитись, треба мати якийсь технічні негаразди і треба не тренуватись.  И не мати гелів для живлення, бо це занадто просто. Усе зроблено. Колодки на передніх гальмах стерті, ланцюг улітає у шпіци, усе чікі-пікі.

Броварськи дюни’16

Минулого року їхав на рігіде і залишилось почуття що щось недороблене, або щось зроблене, але не так… (на четвертому колі я просто ненавидів усі кочки, а їх там…). Так от. Дуже хотілося проїхати  теж, тікі нормально якось. Цього року хоча б вилка є, та розуміння що треба трохи мєньш атмосфер накачувати у колеса… Тож Їдемо. Ще в цьому року в мене є велика перевага  - підтримка у обличчі Яночці)). Приїхали нібито і заздалегідь але повний переглядовий круг не встигли проїхати (знали б що старт затримають – встигли б), але подивилися першу частину, я так розумію зовсім нову (здається у минулому році тут були прямі просіки),  два нових несподіваних дропа. Другий – с дуже повільним об'їздом – отже треба стрибати, та два шматочка справжніх дюн – піщаної дороги вздовж шосе. Яна як справжня королева ПуЩі на дюнах від'їжджає уперед. Ага треба їхати ліворуч по травці, як вона.
Повертаємось на галявину. Чекаю на старт. Добре, є час щоб усвідомити цю мить)) Незвичний старт зі зворотним відліком. Ну нехай. 3 – 2 – 1  -  СТАРТ. Нешвидко від’їжджаєм. Вилітаємо на широку дорогу. Ось де видовище  - табун летить по пилу глибиною  у 3 см – пилюка – стовбуром!! Десь тут має бути поворот!

Буцький каньйон. смт.Буки Черкаської області.

Часто у нас виникає питання, а  куди ж поїхати на вихідні в Україні! Насправді в нашій країні дуже багато унікальних місць. Буцький каньйон одне з них. У народі Буцький каньйон називають "маленькою Швейцарією". Це одне з найпрекрасніших місць і якщо ви там ще не бували, то зараз саме час познайомитися з  нашої розповіді про це дивовижне місце на території Центральної України.

ПУЩА, літо 2016 - вело змагання для всіх!

31.07.2016.

Змагання від Амерса та Малінки стали рідними, домашніми і пропускати їх не хотілось. На жаль і тренуватись в таку літню спеку також не хотілось. Відверто зізнаюсь, не тренувалась, піски не катала, трасу не прикатувала. Якби не Саша Лозенко, то і реєстрацію прогавила б. Потурбувався нагадати про ліміт учасників і за завчасне закриття реєстрації. Цього разу як ніколи, якийсь літній аншлаг на Пущу. Приємно здивувала і кількість дівчат. Минулого разу на змаганнях було двоє, а тут аж семеро. Не знаю що на це вплинуло може цікавість формату, а може безкоштовний старт для дівчат, та в будь якому випадку нас побільшало. Амерс каже, що дівчата на трасі це вже рідкість, їм за старти ще й доплачувати треба)

Скажу про себе, було не легко! У чоловіків була запекла боротьба, та і ми, дівчата не відпочивали. Чоловіки їхали три кола - 75 км, а дівчата два - 50 км.

Ночь в июле

Південна степ! Приїхали у три години ночі. Чий-то намет вже стояв під акаціями. Поставили свій намет та попадали спати.  Ранок. Було цікаво що ж  нас оточує, бо у темряві нічого не побачили крім крутого спуску з гори. У зв’язку з цим попри намагання організму лишитися у наметі вирішив вилізти та перевірити обстановку. А там – степ.